Геологічна практика ЗВО спеціальності "Будівництво та цивільна інженерія" | Полтавський державний аграрний університет

Згідно навчального плану студенти другого курсу, що навчаються за спеціальністю 192 Будівництво та цивільна інженерія у червні 2025 року розпочали проходження геологічної практики.

Значна частина практики пов’язана з вивченням особливостей інженерно-геологічних умов міста Полтави та геологічної будови Полтавського лесового плато.

Центральна частина Полтави розташована в межах Полтавського лесового плато, геологічні умови якого представлені серією глинистих четвертинних відкладів. Особливу увагу необхідно приділяти лесовим відкладам, адже ці ґрунти володіють просадочними властивостями, що створює додаткові труднощі як при зведенні, так і при експлуатації будівель і споруд. Акцентується також увага на інтенсивному підтопленні центральної частини міста.

Східна частина міста розташована у долині річки Ворскла, а значна територія – у межах заплави. Тому геологічні умови представлені тут в основному відкладами алювіального походження, що перешаровуються з відкладами боліт і стариць. У 70-х роках минулого століття для будівництва мікрорайону «Левада» з річки Ворскла було виконано намивання піску потужністю 3-6 м. Перед цими роботами не було виконано розчищення території від поверхневих річкових і болотних відкладів та болотної рослинності, що призвело до необхідності враховувати при зведенні будівель і споруд наявність слабкого прошарку замулених та заторфованих ґрунтів потужністю до 3 м.

Однак головна увага приділяється схилу правого берега річки Ворскла, який має перепад висот у межах 70-80 м та значну крутизну. Особливості розвантаження ґрунтових вод на схилі, ускладнені антропогенною і техногенною діяльністю, призвели до інтенсивного розвитку зсувних процесів у період з 1998 по 2008 роки, що були інтенсифіковані природними факторами, пов’язаними з природним циклічним коливанням рівня ґрунтових вод. Територія Полтави була визнана зоною стихійного лиха, а на боротьбу з зсувними явищами держава була змушена виділити значні кошти. Наразі можна констатувати, що Полтавська область займає 3-4 місце в Україні за масштабами розвитку зсувних процесів.

Враховуючи наявність щільної забудови, частина якої відноситься до архітектурних та історичних пам’яток, системи підземних ходів (особливо у межах козацької фортеці), підприємств, які у своєму виробничому циклі використовують агресивні речовини (витоки азотної, сірчаної та соляних кислот на підприємстві «Хіммаш» вимірювались десятками тон) у Полтаві студенти можуть безпосередньо познайомитись з більшістю особливостей інженерно-геологічних умов, що дозволить їм мати необхідні знання досвід у подальшій роботі за спеціальністю.

На прикладі р. Ворскли студенти закріплюють матеріал, отриманий при вивченні теоретичного курсу, вивчаючи будову та еволюцію річкової долини та її елементів – русла, заплави, схилів, терас.

Схил правого берегу річки дає можливість розглянути причини виникнення та розвитку зсувних процесів різного характеру (зсуви течії, зсуви-обвали блоків порід та інші), а також методи запобіганню виникненню зсувів та боротьби з ними. На схилі також можна вивчити геологічну будову плато на місцях оголення ґрунтів, познайомитись з умовами формування делювіально-пролювіальних відкладів, розібратись з конструкціями протизсувних споруд.

Екскурсія по центральній частині міста дозволить познайомитись із помилками при проектуванні та зведенні споруд, розглянути розвиток деформацій будівель (а інколи і їх руйнування) та вивчити деякі методи підсилення основ і фундаментів та конструкцій будівель і споруд.

Вивчення цих процесів та особливостей інженерно-геологічної будови регіону відбувається шляхом проведення екскурсій за спеціальними маршрутами, що прокладені в межах міста Полтави та на його околицях.