23–24 жовтня Музей живого ґрунту Полтавського державного аграрного університету став простором незвичайного діалогу науки, історії та сучасного мистецтва. Тут відбувся дводенний захід «Ґрунт як пам’ять», учасники якого досліджували ґрунт не лише як природний ресурс, а й як носій історичної та культурної пам’яті, у якому закарбовано історію місця й народу.
Подію організовано в межах проєкту SOIL ARK: Shaping Soil Futures Together, що реалізується за програмою SoilTribes (Horizon Europe, Місія ЄС «A Soil Deal for Europe»), спільно з Харківською державною академією культури — партнером консорціуму.
Перший день розпочався з наукового семінару «Ґрунт як пам’ять», під час якого учасники розглянули тему з різних дослідницьких позицій.
Олена Шиян, представниця Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, презентувала виставку «Полтавська експедиція Василя Докучаєва: від ґрунтознавчих досліджень до створення Земського музею».
Микола Маренич, доктор сільськогосподарських наук, професор, директор Навчально-наукового інституту агротехнологій, селекції та екології ПДАУ, розкрив значення ґрунту як біоресурсу.
Анатолій Щербань, завідувач кафедри культурології та музеєзнавства Харківської державної академії культури, представив доповідь «Ґрунт як пам’ять» і презентував книгу «Стрибок в невідоме: діалоги Анатолія-Адама і ШІ-Єви».
Олег Горб, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародних зв’язків ПДАУ, кандидат сільськогосподарських наук, доцент, зосередив увагу на ролі Музею живого ґрунту як комунікаційного об’єкта, що поєднує наукові знання, освіту та суспільний діалог.
Особливою частиною програми став запуск мистецько-наукової мікрорезиденції «Відлуння ґрунту». Натхненні науковими дослідженнями, історією та музейними експозиціями, митці створювали власні роботи у фотографії, кераміці, графіці та інсталяції.
24 жовтня програму продовжив показ фільму «Земля», який представив Артур Ароян із Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Після завершення творчої роботи та фіналізації авторами своїх творів відбувся перформанс-презентація результатів мікрорезиденції, на якій автори представили свої роботи та поділилися ідеями, закладеними в їхню основу.
Із результатами мистецько-наукової мікрорезиденції ознайомилися також представники ректорату ПДАУ, оглянувши створені роботи, у яких наукове осмислення ґрунту знайшло своє відображення мовою сучасного мистецтва.
Захід «Ґрунт як пам’ять» продемонстрував, як міждисциплінарна співпраця відкриває нові можливості для популяризації науки, збереження культурної спадщини та формування відповідального ставлення до ґрунтових ресурсів.
Музей живого ґрунту ПДАУ (Східний хаб) продовжує розвиватися як осередок, де наукові дослідження стають основою для нових освітніх, культурних і творчих ініціатив.
Проєкт фінансується Європейським Союзом.
