Напередодні Всесвітнього дня біженців, який відзначається 20 червня, у Полтавському державному аграрному університеті відбувся науково-просвітницький лекторій «Біженство Першої світової війни на українських землях (1914–1918): окремі аспекти проблеми». Спікеркою виступила докторка історичних наук, професорка, директорка бібліотеки ПДАУ Любов Жванко. Її виступ став глибоким і водночас емоційно насиченим зануренням у сторінки історії, що дивовижно перегукуються з реаліями сьогодення.
Захід відкрив маловідомі, але надзвичайно важливі сторінки історії, пов’язані з передумовами, масштабами та логікою міграційних процесів початку ХХ століття. Спираючись на архівні матеріали, дослідниця відтворила структуру, географію та повсякденне життя біженців того часу.
Лекторка зазначила, що станом на кінець 1917 — початок 1918 року в українських губерніях перебувало понад 950 тисяч біженців, переважно жінок, дітей і людей похилого віку. Найбільше переселенців прийняли Волинська (понад 338 тисяч), Катеринославська (220 тисяч) і Харківська (135 тисяч) губернії, а Полтавщина стала прихистком для понад 56 тисяч осіб.
У доповіді йшлося про гуманітарні виклики, з якими стикалися переселенці, та приклади міжнаціональної взаємодопомоги. Українські землі тоді прийняли представників різних етносів: поляків (майже 15 %), євреїв (близько 8 %), литовців і латишів. До громадського руху на підтримку біженців долучилися відомі діячі того часу — Сергій Єфремов, Микола Василенко, Дмитро Багалій, Микола Сумцов, барон Федір Штейнгель, а також жіночі організації під керівництвом Людмили Старицької-Черняхівської та Зінаїди Мірної. Навесні 1915 року лише на користь благодійного Тетянинського комітету в Україні було зібрано значні пожертви, зокрема й на Полтавщині.
Важливим акцентом лекції став аналіз міграційної політики доби Української Центральної Ради та Гетьманату Павла Скоропадського. Любов Миколаївна розповіла, як тогочасна Українська Держава організувала реевакуацію іноземних біженців. Цей процес координував спеціальний Біженецький департамент при МВС, а уряд виділив на програму значний бюджет. Повернення полегшував «Пильний наказ», що гарантував безкоштовний проїзд коштом держави, а на маршрутах діяли медико-харчові пункти, лікарні, пральні та дитячі ясла.
Захід зібрав зацікавлену аудиторію та пройшов у форматі жвавої наукової дискусії. Події минулого ще раз засвідчили циклічність історії: те, що відбувалося понад сто років тому, сьогодні знову набуває трагічної актуальності й перегукується із сучасними викликами вимушених переміщень і війни.
Підсумкові слова прозвучали від ректора ПДАУ Олександра Галича, який подякував спікерці за глибину та фундаментальність дослідження, та проректора з науково-педагогічної, наукової роботи Анатолія Шості, який відзначив актуальність теми й подякував усім учасникам за змістовну дискусію.
Завершуючи виступ, Любов Жванко наголосила, що історія знову і знову повертає суспільство до теми гуманізму, взаємодопомоги та солідарності як незмінних цінностей у часи випробувань.
