19 червня 2026 року в рамках реалізації наукового проєкту МОН України (0125U001999) «Початкова загальновійськова підготовка як чинник національної безпеки: історичний досвід, уроки для України» на базі Полтавського державного аграрного університету відбувся круглий стіл на тему «Особливості допризовної підготовки молоді у Фінляндії та Ізраїлі». До участі долучилися виконавці проєкту, зокрема широке представництво науковців Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка та Запорізького національного університету. З вітальним словом до учасників звернулися ректор Полтавського державного аграрного університету професор Олександр Галич, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Вікторія Пилипенко і заступник директора Департаменту, начальник управління з питань внутрішньої політики Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Олександр Отич.
Під час роботи круглого столу основні доповіді «Досвід Фінляндської республіки у розбудові системи військової підготовки громадян. Роль «МРК» у вишколі молоді» та «Інституційні основи допризовної підготовки молоді в Ізраїлі» представила професорка Тамара Шаравара, завідувачка кафедри політології, історії і філософії Полтавського державного аграрного університету.
Досвід Фінляндії є важливим для України, оскільки ця держава належить до групи країн з високими прикордонними ризиками через спільний кордон з російською федерацією (1340 км), залучає «Асоціацію національної оборонної підготовки «МРК» до вишколу молоді та просуває принцип «Оборона держави – спільна справа всього суспільства, а не лише Сил Оборони Фінляндії».
Водночас досвід Ізраїлю для України важливий з огляду на те, що ця країна відстоює свою державність та успішно проводить воєнні операції близько 80 років. В основі успіху лежать 10 базових принципів, які також є корисними для України: 1) наявність у державі сталих родинних історичних традицій служіння Батьківщині (усі покоління кожної родини Ізраїлю несли військову службу); 2) добровільний і ранній початок підготовки до військової служби молодих людей обох статей (програма «ГАДНА»); 3) тісний взаємозв’язок між освітніми програмами та військовою сферою; 4) практична спрямованість навчання як у загальноосвітніх школах, так і під час навчання на спеціалізованих програмах, таких як «мехінот»; 5) обов’язковість військової служби в Армії Оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) для жінок і чоловіків та наявність прозорого соціального ліфту після служби; 6) коротка й інтенсивна тривалість військової служби з орієнтацією на практичні навички та індивідуальний підхід до кожного новобранця; 7) абсолютна довіра до служби в ЦАХАЛ і усвідомлення чіткості дотримання державою норм і законів, що унеможливлює протиправне переведення людини в іншу військову частину, яка не відповідає одержаному профілю після тестування КАБА і ДАПАР; 8) інтегрування до підрозділів ЦАХАЛ людей з інвалідністю; 9) високий рівень підтримки і довіри до армії в суспільстві; 10) високий рівень внутрішньої мотивації новобранців з орієнтацією на лідерство й активну громадянську позицію в суспільстві.
Крім того, з доповіддю «Основи національного спротиву як освітнього компоненту у закладах вищої освіти» виступив доцент кафедри політології, історії і філософії Сергій Приходько.
Під час жвавої дискусії учасники круглого столу приділили увагу особливій значимості національно-патріотичного виховання молоді в Україні та викладання історичних дисциплін у закладах освіти різних рівнів.
Організатори заходу вдячні всім представникам громадськості, військовим і науковцям різних закладів вищої освіти Полтавщини за активну участь у роботі круглого столу.
