24 вересня 2025 року до інженерно-технологічного факультету ПДАУ завітали учні 8-К класу Наукового ліцею № 3 Полтавської міської ради та їхня наставниця – вчителька математики С. І. Олефіренко, щоб разом із викладачками кафедри будівництва та професійної освіти Ю. І. Овсієнко й Т. Ю. Рижковою відзначити 224-річчя від дня народження М. В. Остроградського.

Метою проведення просвітницько-виховного заходу, присвяченого пам’яті видатного українця, було залучення молоді до наукової спадщини вченого, ім’я якого відоме не лише в Україні, а й далеко за її межами.
Гості були не випадково з Наукового ліцею № 3 Полтавської міської ради, адже саме цей заклад освіти розташований частково у приміщенні колишньої Першої чоловічої гімназії, що була збудована 1808 року, випускником якої і був наш видатний учений.

Діти відчули почуття гордості за людину, яка народилася на благодатній землі Полтавщини, коли глибше ознайомилися з біографічними відомостями про виданого науковця. Їхній настрій дещо пожвавився, коли їм було запропоновано розв’язати задачі, автором яких є Михайло Васильович.

Учні також ознайомились із сучасними моделями тракторів, представлених стекхолдерами Університету, та спробували змоделювати виробничий процес посіву на робочому макеті сівалки під керівництвом старшого викладача кафедри механічної та електричної інженерії Дмитра Сергійовича Тарасенка.

Демонстрація фізичного досліду, за результатами якого було визначено загальновідомі константи, над ідеями та висновками якого працював не лише Михайло Остроградський, а й відомі фізики, спонукав до пробудження в учнів прагнення до самопізнання та самовдосконалення знань.

Розвивальні завдання, пізнавальні досліди, цікаві біографічні відомості й натхненні приклади біографії М. В. Остроградського не залишили байдужою молодь Наукового ліцею № 3, бо їм є на кого рівнятися. Адже приклад життєвого шляху хлопчика зі збіднілої дворянської родини, що мала глибоке козацьке коріння, розум і наполегливість якого проклали наукову дорогу від Першої чоловічої гімназії міста Полтави через фізико-математичний факультет Харківського університету до Сорбонни, згодом і до Паризької академії наук, і до Американської, Римської й інших академій і наукових товариств, гідний не лише захоплення, а й наслідування для сучасної молоді.
