Згідно з Постановою Верховної Ради України «Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2024–2025 роках» у 2025 році на державному рівні відзначають 150 років з дня народження Данила Сахненка.
До заходів, присвячених цій події, також долучився інженерно-технологічний факультет ПДАУ. Для його студентів було проведено чергову лекцію із серії «Збереження національної пам’яті», на якій вони дізналися про ключові етапи творчої діяльності Данила Сахненка, видатного кінооператора й кінорежисера, який стояв біля витоків українського кіно, і чиє життя заклало фундамент для його подальшого розвитку.
Прославившись спочатку як висококваліфікований механік у кінотеатрах Зайлера у Катеринославі (насьогодні м. Дніпро), вже за кілька років він почав працювати хронікером фірми «Пате», знімаючи місцеві сенсаційні події (стихійні лиха, катастрофи, пожежі, свята, епідемії) найсучаснішим французьким електробіоскопом. З отриманого у подарунок за його послуги особистого кіноапарата й почалося власне кіновиробництво Данила Сахненка.
Найвидатнішим його внеском в історію українського кінематографу є зйомки власного ігрового фільму «Запорізька Січ» про боротьбу козаків-запорожців і отамана Івана Сірка проти татар і турків у XVII ст. Хоча дотепер фільм не зберігся, про його якість і популярність свідчать історичні документи та спогади відомих людей того часу.
Працював Сахненко й під час Першої світової війни та революції 1917 року, у роки Української революції він був кінооператором Першої кінної армії, з 1921 року працював у Катеринославській філії Кінокомітету, а з 1925 – у центральній лабораторії Всеукраїнського фотокіноуправління у Харкові (ВУФКУ), у створенні якої брав безпосередню участь.
З 23 фільмів, знятих Данилом Сахненком, більшість не збереглася, проте пам’ять про нього потроху повертається. З 2008 року Всеукраїнський фестиваль екранних мистецтв носить його ім’я, у 2008 році у м. Дніпро встановлено меморіальну дошку, а з 2016 на мапі Дніпра з’явилася вулиця Данила Сахненка.