29 жовтня в Полтавському державному аграрному університеті пройшов практичний семінар, присвячений тому, як громади можуть зміцнити власний бюджет завдяки ефективному та законному використанню землі. Зустріч зібрала близько 60 учасників - представників міністерств, обласної військової адміністрації, науковців, практиків, а також студентів кафедри геоматики, землеустрою та планування території ПДАУ. Організаторами виступили проєкт «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД Україна), Полтавська обласна військова адміністрація та Інститут землекористування НААН.
Відкриваючи захід, керівниця проєкту АПД Україна Ольга Трофімцева, яка наголосила на стратегічному значенні земельних ресурсів для економічної незалежності громад. Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Денис Башлик акцентував на державній підтримці реформ на місцях. Директор Департаменту агропромислового розвитку Полтавської ОВА Сергій Фролов зосередився на потенціалі агросектору регіону, а проректор з науково-педагогічної роботи та перспективного розвитку ПДАУ Олег Горб підкреслив, що для університету важливо бути центром таких фахових дискусій, адже це безпосередньо впливає на якісну підготовку майбутніх землевпорядників та управлінців, які вже сьогодні долучаються до реальних проєктів.
Практичну частину відкрив академік НААН, директор Інституту землекористування НААН України Йосип Дорош, який презентував детальний інформаційний опис земельних ресурсів Полтавщини, показавши реальну картину земельного фонду області. Далі робота тривала за чотирма ключовими напрямами, кожен із яких складався з фахових виступів, активних дискусій та сесій запитань-відповідей під керівництвом Ольги Трофімцевої.
Перший блок був присвячений управлінню земельними даними. Експерти наголосили, що без повної інвентаризації земель неможливо побудувати якісний комплексний план розвитку громади. Учасникам пояснили, як мінімальне податкове зобов'язання допомагає залучати кошти до місцевих бюджетів, а також продемонстрували можливості геоінформаційних систем (ГІС) і дистанційного зондування Землі для точного обліку кожного гектара.
Другий блок зосередився на фінансовій віддачі від землі. Фахівці розкрили ризики втрати мільйонних надходжень через застарілу нормативно-грошову оцінку, обговорили правила формування ефективного земельного банку громади та звернули увагу на неаграрні джерела доходу - використання земельних ділянок під надра, енергетичні об'єкти та інфраструктуру.
Третій напрям торкнувся правових викликів і земельних конфліктів. Юристи розібрали складні кейси щодо сервітутів, емфітевзису та повернення під контроль громад розораних пасовищ. Окрему увагу приділили актуальному питанню резервування та закупівлі земель для потреб ветеранів, внутрішньо переміщених осіб і відбудови.
Четвертий блок був присвячений стратегічному плануванню на перспективу. Учасники обговорили економічні наслідки деградації ґрунтів і втрати їхньої родючості, а також євроінтеграційні вимоги, до яких українським громадам варто готуватися вже зараз, щоб перетворити землю на довготривалий економічний актив.
Головним підсумком зустрічі стало спільне вироблення практичних рішень: за результатами дискусій за участю профільних експертів і представників громад було сформовано орієнтири для аудитів земельних активів, які допоможуть територіальним громадам ефективно наповнювати бюджети та забезпечити економічну стійкість у довгостроковій перспективі.
