26 травня представники «Полтавського АгроСкаут Центру» продовжили ознайомлення з американськими технологіями точного землеробства та цифровими рішеннями для аграрного сектору під час відвідання Digital Agriculture Research and Extension Center (DAREC) — Центру досліджень і дорадчої діяльності з цифрового землеробства Університету Міссурі.
Центр DAREC є одним із ключових майданчиків Університету Міссурі, де поєднуються наукові дослідження, цифрові технології, інженерні рішення та практична підготовка фахівців для сучасного аграрного виробництва.
Учасники зустрілися з Кентом Шенноном (Kent Shannon) — координатором програми «Технології аграрних систем», Цзяньфеном Чжоу (Jianfeng Zhou) — співдиректором Центру досліджень і дорадчої діяльності з цифрового землеробства (DAREC), а також Кертісом Ренсомом (Curtis Ransom) — науковим ґрунтознавцем USDA-ARS.
Основну увагу під час зустрічей приділили інтеграції агроскаутингу в системи точного землеробства. Американські фахівці наголосили на тому, що найціннішим інструментом сучасного агровиробництва сьогодні є карта врожайності. Саме завдяки їй можна аналізувати забезпеченість поля вологою, поживними речовинами, рівень pH ґрунту, рельєф, просторову неоднорідність та економічну ефективність окремих зон поля.
На основі цих даних формуються технологічні карти вирощування культур, системи удобрення та захисту рослин. Водночас науковці підкреслили: жодна цифрова система не працює без постійного польового моніторингу. Щоб ухвалювати правильні рішення, слід бути безпосередньо в полі, проводити дослідження та накопичувати інформацію про історію поля й продуктивність окремих його ділянок упродовж багатьох років.
Учасникам продемонстрували приклад багаторічного моніторингу поля, історія досліджень якого ведеться ще з 1939 року. Саме завдяки таким накопиченим даним американські фахівці можуть прогнозувати зміни врожайності, оцінювати ефективність технологій і мінімізувати ризики.
Окремо обговорили проблему точності польових даних. Фахівці DAREC зазначили, що навіть карти врожайності можуть містити значні похибки, якщо неправильно працюють GPS-системи або відсутня якісна база польових досліджень. Для мінімізації помилок у США використовують спеціалізоване програмне забезпечення для оброблення аграрних даних, а також системи багаторічного моніторингу полів.
Цзяньфен Чжоу представив дослідження у сфері використання штучного інтелекту, комп’ютерного зору та сенсорних систем у сучасному землеробстві. За його словами, попри активний розвиток AI-технологій, сьогодні в США на них припадає лише 5–10 % загального обсягу інвестицій у розвиток агротехнологій. Однією з причин є консерватизм аграрного сектору — фермери хочуть бачити не теоретичні розробки, а реальні приклади економічної ефективності.
Делегації продемонстрували цифрові системи моніторингу посівів, спектральний аналіз полів за допомогою дронів, smart-сенсори, технології 3D-моделювання ґрунтів та аналізу просторової варіабельності.
Особливий інтерес викликала демонстрація роботизованих платформ для польових досліджень. Науковці представили універсального автономного робота з GPS-навігацією, камерами та змінним навісним обладнанням, який можна використовувати для різних типів польового моніторингу та експериментів. Також учасники побачили електричний безпілотний трактор, який застосовують для експериментальних досліджень і тестування нових технологій.
Важливу роль у сучасному агроскаутингу відіграють і дрони. Камери спектрального аналізу дозволяють оцінювати стан посівів, виявляти проблемні ділянки, аналізувати розвиток рослин та оперативно коригувати технології вирощування.
Окремо делегації продемонстрували цифровий інструмент для автоматичного моніторингу комах-шкідників. Система за допомогою камер і моделей штучного інтелекту здатна самостійно розпізнавати вид шкідника й підраховувати його кількість у полі.
Набутий досвід є особливо цінним для розвитку сучасного агроскаутингу в Україні, впровадження цифрових технологій у польовий моніторинг і формування ефективних систем ухвалення рішень на основі точних даних.
Нагадуємо, що в рамках робочої поїздки в США перебувають ректор Полтавського державного аграрного університету Олександр Галич, менеджер проєктів розвитку ланцюгів доданої вартості Програми АГРО Владислав Гуленко, керівник проєкту Олег Міщенко та Андрій Блоха — керівник відділу селекційних випробувань компанії Bayer.
Візит відбувається за підтримки Уряду США, наданої через Програма з аграрного і сільського розвитку - АГРО.
