9 жовтня 2026 року здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів за спеціальністю В11 «Філологія» мали чудову можливість відвідати гостьову онлайн-лекцію Крістіни Вульф (Christina Wolf), викладачки Університету Лестера (University of Leicester, Велика Британія). Тема зустрічі «Connecting Literature. Past and Present» («Поєднуючи літературу: минуле і сучасність») – про історію англійської літератури, знакові твори різних епох і роздуми про те, як літературна спадщина впливає на сучасну творчість.
Під час лекції дослідниця ознайомила слухачів з основними етапами формування англійської літератури – від епічної поезії до спекулятивної фантастики. На прикладах визначних творів кожної епохи вона розкрила характерні особливості літературних жанрів, образів і сюжетів, простеживши їх трансформацію крізь століття.
Особливу увагу було приділено давньоанглійській епічній поемі «Беовульф» (Beowulf), у центрі якої – мужній герой, що вступає в боротьбу з чудовиськами. Цей твір став яскравим прикладом героїчного епосу, у якому втілено уявлення про честь, мужність, обов’язок і протистояння злу.
Розглядаючи середньовічну літературу, Крістіна Вульф звернулася до лицарських оповідей і хронік (chivalric chronicles), що відображають подвиги шляхетних лицарів, битви, походи та придворне життя. Знаковим прикладом стала легендарна історія короля Артура та лицарів Круглого столу. Лекторка також провела паралелі між середньовічною традицією героїчних пригод і творчістю Дж. Р. Р. Толкіна, зокрема його відомим твором «Володар перснів» (The Lord of the Rings), продемонструвавши, як мотиви героїзму, боротьби добра зі злом і подорожі героя продовжують жити в сучасному фентезі.
Окремий блок лекції було присвячено творчості Вільяма Шекспіра, доба якого стала одним із найвизначніших періодів розвитку англійської літератури. Його драматургія збагатила світову культуру складними характерами, універсальними конфліктами та глибоким осмисленням людської природи.
У розмові про літературу наступних століть було порушено питання розвитку романської традиції, зокрема було розглянуто творчість Джейн Остін та її відомий роман «Гордість і упередження» (Pride and Prejudice). Твір дав змогу дослідити характерні для англійської прози теми суспільних норм, родинних взаємин, кохання, шлюбу та особистого вибору.
Особливе місце в лекції посіла спекулятивна фантастика (speculative fiction) – літературний напрям, у творах якого описуються альтернативні варіанти розвитку світу та людства. Вона охоплює такі жанри, як наукова фантастика, фентезі та антиутопія, пропонуючи читачам замислитися над тим, яким могло б бути майбутнє або як змінилася б реальність за інших обставин.
Підсумовуючи розгляд літературних епох, Крістіна Вульф наголосила на тому, що кожна з них має власні жанрові особливості, характерні образи та сюжетні моделі. Водночас, багато з цих мотивів не зникають із плином часу, а переосмислюються та набувають нового звучання в сучасній літературі.
Гостьова лекція стала нагодою поглянути на англійську літературу як на безперервний діалог між минулим і сучасністю, простежити зв’язки між класичними творами та новітніми літературними тенденціями й поглибити розуміння культурного контексту англомовного світу.
Такі зустрічі сприяють розширенню літературознавчого кругозору студентів, розвитку критичного мислення та формуванню міжкультурної компетентності, а також створюють можливості для безпосереднього ознайомлення з академічним досвідом британських викладачів.
Захід став прикладом практичної реалізації Цілей сталого розвитку (ЦСР). Насамперед він сприяв досягненню ЦСР 4 «Якісна освіта». Участь у лекції британської викладачки розширила доступ здобувачів вищої освіти до сучасного міжнародного академічного досвіду та сприяла формуванню у них знань і навичок, потрібних для сталого розвитку, зокрема розумінню культурного розмаїття та внеску культури в сталий розвиток. Крім того, міжнародний характер зустрічі та залучення викладачки Університету Лестера відповідають ЦСР 17 «Партнерство заради сталого розвитку», оскільки допомагають обміну знаннями й експертним досвідом між закладами вищої освіти різних країн.
Отже, подібні зустрічі не лише збагачують філологічну підготовку студентів, а й сприяють досягненню національних і глобальних цілей сталого розвитку.
