кандидат сільськогосподарських наук, старший дослідник,
завідувач кафедри біології продуктивності тварин імені академіка О. В. Квасницького
Історична довідка:
На базі сільськогосподарського інституту у 1936 році розпочато дослідження гамет сільськогосподарських тварин.
У 1949 представлено гіпотезу про біологічну нерівноцінність.
У 1950 вперше в світі проведено пересадку ембріонів свиней та отримано поросят-трансплантатів миргородської породи.
У 1959 році розроблений метод штучного осіменіння свиней.
У 1974 році академіком Коваленком В. Ф. розроблено методи синхронізації статевого циклу та поросності у свиней.
З 1988 по 2003 роки – встановлено фізіологічні особливості метаболізму свиней у системі «мати-плід».
Ми маємо на меті продовжити пошукові дослідження, котрі спрямовані на визначенні флуоресцентних маркерів цілісності та функціонування сперматозоїдів, а також вдосконаленні складу середовищ для довготривалого зберігання спермодоз. Для більш детальних знань репродуктивної фізіології та розширення можливостей наукових робіт здобувачів вищої освіти другого (магістерського) та третього (осітньо-наукового) рівнів освіти зацікавлені у співпраці з провідними компаніями та використанні сучасного лабораторного обладнання, що значно підвищить ефективність освітнього процесу. Проведення досліджень молодими спеціалістами відкриють шлях до підвищення кваліфікації майбутніх техніків зі штучного осіменіння, що дозволить вирішити існуючі питання у підвищенні відтворення свиней при масштабному виробництві, а отже й допомогти відродити галузь свинарства після завершення бойових дій.
Основні напрямки наукової діяльності лабораторії:
- проведення фундаментальних та прикладних наукових досліджень, спрямованих на розвиток біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин;
- одержання нових знань про об’єкти дослідження шляхом проведення теоретичних та експериментальних досліджень;
- об’єднання інтелектуальних, фінансових і матеріально-технічних ресурсів під час виконання наукових досліджень;
- впровадження результатів досліджень у виробництво та в освітній процес;
- інформаційне забезпечення виконання досліджень;
- оприлюднення результатів наукових досліджень на конференціях, семінарах і в наукових виданнях (крім випадків, які пов’язані з дотриманням умов конфіденційності).
