30 березня 2021 р. у режимі онлайн пройшла унікальна наукова конференція - "ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТРЕТЬОГО СЕКТОРА ТА СОЦІАЛЬНО-ОРІЄНТОВАНОЇ ЕКОНОМІКИ В УКРАЇНІ І СВІТІ". Співорганізаторами цієї інтернет-конференції стали Полтавська державна аграрна академія (кафедра економіки та міжнародних економічних відносин), Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (кафедра міжнародних економічних відносин імені Артура Голікова), та німецький Лейбніц Інститут IAMO. В онлайн-конференції взяли участь понад 50 науковців із університетів 10 країн. Привітав учасників Президент EUROCOOP Матіас Фідлер (Mathias Fiedler).
Зарубіжні вчені поділились досвідом і звернули увагу українських колег, що тематика третього сектора зараз дуже популярна в світі. Професор з Франції Ш.Рот (Steffen Roth) відзначив, що в різних країнах існує широкий спектр соціально-орієнтованих підприємств та організацій, об’єднаних узагальнюючим терміном «третій сектор» («third sector») або підприємства «соціальної економіки» («social economy»), що за своїми цілями, принципами та механізмами діяльності суттєво відрізняються від державного та приватного секторів. Його німецький колега В. Валентинов (Vladislav Valentinov) звернув увагу, що кооперативи, асоціації, громадські організації, фонди місцевого розвитку, соціальні підприємства та інші представники «третього сектора» виконують свою соціально-економічну місію у сільському господарстві, екології, фінансах, місцевому розвитку та багатьох інших сферах, яким із різних причин недостатньо уваги приділяється з боку бізнесу чи держави. Італійський професор Е. Тортія (Ermanno Tortia) відзначив, що підприємства «третього сектору» у своїй діяльності не прагнуть до отримання прибутку, тому роблять економіку та суспільство більш соціальними й орієнтованими на потреби людей. Професор з Греції К. Іліопоулос (Constantine Iliopoulos) впевнений, що в сучасних умовах пандемії, викликаної COVID-19, «третій сектор» стане важливим фактором посткризового розвитку багатьох країн.
Українські вчені поділились своїми дослідженнями розвитку окремих сегментів вітчизняного третього сектора. Було відзначено, що у нас він знаходиться у зародковому стані і потребує сприяння з боку держави, як це відбувається у більшості розвинутих країн світу. І найважливіше, що може зробити зараз українська держава – «не винаходити велосипед», а просто закласти європейську модель в українське законодавство.
