В червні 2025 року психологічною службою проведено онлайн опитування працівників університету для визначення їх психоемоційного стану. Емпіричне дослідження симптомів та наслідків впливу стресогенних чинників на ментальне та соматичне здоров’я працівників університету здійснювалось з метою вибору для подальшого застосування ефективних психотерапевтичних інструментів з розвитку психологічної стійкості. Для психодіагностичних досліджень обрано «Тест на визначення рівня стресу» (за В. Ю. Щербатих), який дозволяє оцінити рівень та ознаки стресу за чотирма блоками, що відображають інтелектуальний, поведінковий, емоційний та фізіологічний аспекти психофізіологічного стану та реакцій особистості на стрес.
Відповідно до результатів дослідження тільки у 2,9% респондентів не спостерігаються ознаки стресу. У 17,6% опитуваних показники відповідають стану «помірному стресу», тобто стану, який може бути скомпенсований самостійним вирішенням актуальної стресогенної ситуації, оптимальним режимом роботи і відпочинку, раціональним використання ресурсів та більш ефективним тайм-менеджментом.
41,2% з досліджуваних знаходяться у стані «сильно вираженого стресу», що проявляється розбалансуванням як емоційної сфери, так і всіх внутрішніх систем організму, що потрібно компенсувати спеціальними методами та техніками подолання стресу.
Показники для 38,3% респондентів свідчать про стан «сильного стресу», подолання якого потребує професійної допомоги психотерапевта. У декількох осіб показники знаходяться майже на межі з найнебезпечнішим станом «виснаження» запасів адаптаційної енергії, що потребує нагального реагування і відновлення усього організму за допомогою лікарів та психотерапевта.
Найбільша кількість респондентів серед інтелектуальних ознак стресу відзначає в себе «труднощі зосередження», «погіршення показників пам’яті» та «постійне і безплідне обертання думок навколо однієї проблеми». Більше половини з опитуваних відзначають «втрату апетиту або переїдання», «хронічну нестачу часу», в т.ч. і на спілкування з близькими, а також «порушення сну або безсоння». Серед емоційних симптомів стресу найпоширеніші «занепокоєння, підвищення тривожність», «зменшення задоволення життям» та «зниження самооцінки, поява почуття провини, незадоволення собою або своєю роботою».
Виявлено, що 73% респондентів відчувають «підвищену стомлюваність», а 63,3% - «болі невизначеного характеру та головні болі».
В цілому, 41,2% з опитуваних для подолання стресового стану потребують індивідуального або групового використання спеціальних методів подолання стресу (наприклад, м’язова релаксація, майндфулнес, регуляція через дихання, ідентифікація автоматичних думок, візуалізація). Для подолання стану сильного стресу 38,3% респондентам потрібно по можливості звернутися за консультацією для психотерапевтичної корекції за індивідуальною програмою.
