18 травня 2023 року у Всесвітній день вишиванки відбулась гостьова лекція на тему «Що таке нейронні мережі» у рамках співпраці для викладачів і студентів Університету Григорія Сковороди в Переяславі та Полтавського державного аграрного університету професора кафедри інформаційних систем та технологій Полтавського державного аграрного університету Леоніда Флегантова (https://www.pdau.edu.ua/department/kafedra-ekonomichnoyi-kibernetyky-ta-...).
Останнім часом великою увагою науковців та широкого загалу користуються нейронні мережі. Набуває поширення думка, що у недалекому майбутньому вони будуть дуже активно застосовуватися у багатьох сферах людської діяльності. Зокрема, алгоритми пошукових систем вже активно використовують можливості нейронних мереж, але це – тільки початок. Що ж таке нейронні мережі, як вони працюють, яке у них застосування, чим вони можуть бути корисними, чи становлять загрозу для нас, про все це і не лише йшлось під час зустрічі.
Лекція мала оглядових характер. Були розглянуті наступні питання: звідки походить термін «нейронна мережа»; що таке штучний інтелект, машинне навчання та нейронні мережі, як вони пов’язані між собою; що таке штучні нейрони, як вони взаємодіють між собою; принципи роботи штучних нейронних мереж, механізми активації штучних нейронів та їх математичне описання; принципи навчання нейронних мереж та інше
Основна увага була приділена штучним нейронним мережам, які з погляду фахівців, є складними математичним моделям, які імітують структуру та функціонування біологічних нейронних мереж із метою вирішення різноманітних задач, таких як класифікація, регресія, прогнозування, мовна генерація тощо. Основою будови нейронних мереж є особливі математичні об’єкти, які називають штучними нейронами, які взаємодіють між собою за певними алгоритмами. Завдяки процесу навчання, параметри нейронної мережі оптимізуються для вирішення конкретних завдань. Зокрема, великі нейронні мережі із сучасною архітектурою Transformer, не тільки спроможні до виявлення закономірностей та залежностей у вхідних даних але й набувають здатностей до генерації та самонавчання, як-от сучасні великі мовні GPT-моделі. Завдяки своїй спроможності навчатися і адаптуватися до різних даних, нейромережі стають все більш популярними та корисними інструментами для сучасного світу. Тематика лекції є актуальною і цікавою для широкого кола науково-педагогічних працівників та здобувачів освіти, викликала жвавий інтерес та зацікавленість з боку присутніх.
Флегантов Леонід Олексійович, професор кафедри інформаційних систем та технологій Полтавського державного аграрного університету, кандидат фізико-математичних наук, доцент. Починаючи з 1987 року і по цей час працює викладачем університету. У різні роки викладав лекційні курси: «Вища математика», «Прикладна математика», «Теорія ймовірностей і математична статистика», «Математичне програмування», «Математичне моделювання», «Аналіз і моделювання рослинних продуктивних систем», «Інформатика і комп’ютерна техніка», «Аграрна інформатика», «Геоінформаційні системи», «Комп’ютерна графіка», «Інтернет-технології і веб-програмування». Наразі викладає дисципліни «Програмні технології створення інформаційних систем», «Моделювання інформаційних процесів та систем», «Теорія прийняття рішень» та ін. для здобувачів освіти за спеціальністю 126 Інформаційні системи та технології (https://www.pdau.edu.ua/content/osvitni-programy) за освітньо-професійною програмою «Інформаційні управляючі системи» (бакалавр) (https://www.pdau.edu.ua/content/zmist-pidgotovky-zvo-za-osvitnim-stupene...) та «Інформаційні управляючі системи та технології» (магістр) (https://www.pdau.edu.ua/content/zmist-pidgotovky-zvo-za-osvitnim-stupene...).
Одночасно із освітньою діяльністю активно займається науковою роботою. Має широке коло наукових інтересів, як-от: крихке руйнування многозв’язних пластин, дистанційна освіта, практичне застосування комп’ютерних технологій, економіко-математичний аналіз енергоспоживання аграрних підприємств, аналіз і моделювання рослинних продуктивних систем, моделювання інформаційних процесів та систем. Є автором понад наукових і науково-методичних 200 публікацій.
