Делегація Полтавської державної аграрної академії під керівництвом професора кафедри безпеки життєдіяльності Євгенія Яковича Прасолова повернулася з VIII Міжнародного салону «Новий час», що проходив 27—29 вересня у Севастополі. Тринадцятьма медалями салону оцінена творча праця науковців академії. А сам професор Прасолов нагороджений високою нагородою Бельгійського уряду — ордена Шевальє (Лицар науки).
Подібної нагороди на Полтавщині не одержував дотепер жоден вчений.
Євгеній Якович нагороджений за підготовку плеяди молодих дослідників і винахідників, розробками яких сьогодні цікавляться у всьому світі.
В цілому ж вчені академії повезли на Міжнародний салон аж шість розробок. Це комплекс технічних рішень, що забезпечують відмову від хімічних засобів захисту в рослинництві; розробки зі збільшення і поліпшення якості продовольства; пристрій для міжрядного обробітку грунту в органічному землеробстві; універсальна установка підготовки зерна до посіву; контролюючі пристрої для сівби без пропусків і перевитрат зерна на оптимальну глибину; жниварка для збирання врожаю з мінімальними втратами конструкція якої дозволяє працювати в умовах підвищеної вологості й вилягання хлібів, а головне – зрізувати й обмолочувати тільки колоски, залишаючи рослинну масу на полі для наступного внесення в ґрунт.
Усі шість розробок наших вчених були належним чином оцінені журі, яке очолював П’єр Фюм’єр (Бельгія).
Особливий інтерес у журі викликав комплекс технічних рішень, що забезпечують відмову від хімічних засобів захисту в рослинництві, розроблених Полтавською державною аграрною академією.
Високої нагороди цьогорічного салону, золотої медалі Всесвітньої організації інтелектуальної власності в номінації «Молодий винахідник» , удостоєна аспірантка Світлана Браженко.
Молодий науковець внесла в науку солідний доробок. Вона має 40 патентів, з них шість на винаходи та 23 нагороди Міжнародного салону винаходів»Новий час».
Приємно, що деякі з розробок наших вчених випробувані в господарствах Полтавської і Київської областей, іншими цікавляться у Криму. Малим фермерським підприємствам подобається простота виконання запропонованих пристроїв і технологій, які можна зробити й використовувати самостійно. Однак реалізувати ліцензію на винахід у нашій країні, як відомо, досить складно і юридично, і фінансово. Приємно, що наші розробки зацікавили Китай, Бельгію, Угорщину, Румунію, Молдову й навіть Африку, у якій деякі з них уже використовуються. Нігерійці піднімають своє сільське господарство за допомогою ідей вчених нашої академії, які вони взяли на озброєння торік на цьому ж салоні. Це була запропонована технологія з відновлення ріжучих ґрунтообробних робочих органів електроерозійним способом, який дозволяє збільшити строк їх служби до трьох разів. Крім того, така обробка підвищує міцність металу.
Характерно, що велику частину дослідницької роботи виконують учорашні дипломники Євгенія Яковича Любава Знова й Олександр Гапоненко, сьогодні аспіранти Українського науково-дослідного інституту прогнозування й випробування техніки й технологій для сільськогосподарського виробництва імені Леоніда Погорєлого, які теж мають патенти, є переможцями багатьох наукових конкурсів і призерами салону. А магістрант інженерно-технологічного факультету Євгеній Педора — кількаразовий призер і переможець наукових конкурсів, співавтор багатьох патентів і наукових статей. Гордістю гуртка винахідників є одинадцятикласник Артем Кусов — переможець конкурсу наукових праць Малої академії наук, призер нинішнього й торішнього Міжнародного салону винаходів і нових технологій, школяр Андрій Прасолов (внук винахідника) та студент аграрно-економічного коледжу Павло Писаренко. Розробки цих молодих винахідників на салоні також відзначили золотою медаллю та спеціальним призом.
Приємно, що нас оточують такі творчі особистості, ідеї яких працюють на імідж академії.
(Частина матеріалу використана з газети «Вечірня Полтава» №43 (1026) від 24 жовтня 2012 року)
