30-31 жовтня 2012 року в
Полтавській державній аграрній академії було проведено
МІЖНАРОДНУ НАУКОВО - ПРАКТИЧНУ КОНФЕРЕНЦІЮ:
«ТРАНСФОРМАЦІЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ ПАРАДИГМИ В АГРАРНОМУ СЕКТОРІ ЕКОНОМІКИ»
Робота конференції проводилась за тематичними напрямами:
- Теорія людського капіталу та її вплив на аграрну економіку.
- Сучасні проблеми маркетингового управління в аграрній сфері економіки.
- Формування нової парадигми управління аграрними підприємствами.
- Організація та підвищення ефективності аграрного виробництва в умовах соціально-економічних трансформацій.
- Інформаційно-комунікативне забезпечення агробізнесу.
- Міжнародна агроекономічна інтеграція.
- Державне управління та місцеве самоврядування у забезпеченні розвитку сільських територій.
- Правове забезпечення зайнятості сільського населення.
- Розвиток аграрної сфери: погляд студентської молоді
Організаційний комітет проведення
Міжнародної науково-практичної конференції
«Трансформація управлінської парадигми в аграрному секторі економіки»
Співголови:
Аранчій Валентина Іванівна – ректор Полтавської державної аграрної академії, професор, кандидат економічних наук
Лозинська Тамара Миколаївна – завідувач, професор кафедри менеджменту Полтавської державної аграрної академії, доктор наук з державного управління
Члени організаційного комітету:
Замикула Володимир Васильович – заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації з питань роботи агропромислового комплексу екології та природних ресурсів, кандидат з державного управління
Фролов Сергій Олександрович – перший заступник начальника Головного управління агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації
Опара Микола Миколайович - професор кафедри землеробства і агрохімії
ім. В.І. Сазанова, доцент, кандидат сільськогосподарських наук
Галич Олександр Анатолійович - директор Навчально-наукового інституту економіки та бізнесу, декан факультету економіки та менеджменту Полтавської державної аграрної академії, кандидат економічних наук, доцент
Паламарчук Григорій Андрійович – доцент кафедри менеджменту Полтавської державної аграрної академії, кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Сазонова Тетяна Олександрівна - доцент кафедри менеджменту Полтавської державної аграрної академії, кандидат економічних наук
Федірець Олег Володимирович - доцент кафедри менеджменту Полтавської державної аграрної академії, кандидат економічних наук
Помаз Олександр Михайлович - доцент кафедри менеджменту Полтавської державної аграрної академії, кандидат економічних наук
вступна промова:
Опара Микола Миколайович – професор кафедри землеробства і агрохімії
ім. В.І. Сазанова, доцент, кандидат сільськогосподарських наук
Замикула Володимир Васильович – кандидат наук з державного управління, доцент кафедри менеджменту,
заступник голови Полтавської обласної державної адміністрації з питань роботи агропромислового комплексу екології та природних ресурсів
з доповідями виступили:
1. Організаційне та економічне забезпечення земельної реформи в Україні
Шарий Григорій Іванович – перший заступник начальника Головного управління Держкомзему в Полтавській області,
кандидат наук з державного управління
2. Стратегія розвитку аграрного сектора економіки та адаптація до неї сільгосптоваровиробників
Калінчик Микола Володимирович - завідувач відділом економіки Інституту землеробства УААН,
доктор економічних наук
3. Directions of the development of agrotourism in selected European countries
Ph.D. Michał Roman, M.S. Łukasz Zgiep - Warsaw University of Life Sciences, Faculty of Economic Sciences, Warsaw 2012
4. Напрями оновлення методології досліджень в економічній науці
Шиян Дмитро Вікторович – професор кафедри статистики і економічного аналізу Харківського національного агарного університету
ім. В.В. Докучаєва, доктор економічних наук, доцент
5. Розвиток соціально-економічних систем як об’єктивна закономірність
Дорофєєв Олександр Вікторович – кандидат економічних наук, доцент,
докторант Національного університету біоресурсів і природокористування України
РІШЕННЯ КОНФЕРЕНЦІЇ:
1. Вироблення нової парадигми управління аграрними підприємствами, з метою підвищення ефективності їх господарської діяльності, можливе на основі створення ефективної системи взаємовідносин на всіх рівнях управління. Особливого значення, у цьому зв'язку, набувають перспективи формування соціально-економічного партнерства між сільськими громадами та орендарями землі, створення сприятливих умов для самореалізації населення сільської місцевості регіону, зокрема, заохочення підприємства, його кредитна підтримка. Неодмінною умовою є підтримка розвитку малого і середнього бізнесу в галузях овочівництва, ягідництва, рибництва, бджільництва, стимулювання розвитку неаграрних видів діяльності – сільського туризму, народних промислів.
2. Слід констатувати, що традиційні управлінські механізми в умовах зростання непередбачуваності стають усе менш продуктивними і не повною мірою відповідають інтересам суспільства та аграрного бізнесу, оскільки фокусують свою увагу на виконанні управлінських функцій по відношенню до соціальних систем, які уявляються статистичними.
Тому логічним видається формування управлінської парадигми, яка враховує складність, динамічність та здатність до самоорганізації аграрної системи. З метою підвищення ефективності управління в межах нової парадигми доцільно використовувати методи аналізу та прогнозування Future Studies, які дозволяють надати процесу управління характеру гнучкості та адаптивності.
3. Для забезпечення прискореного переходу до нової парадигми управління в аграрному секторі економіки неминучою є екологізація сільськогосподарського виробництва. У цьому контексті слід підтримувати заходи держави щодо розвитку ринку біоетанолу, виробництва продуктів органічного землеробства, розвитку лісового господарства, які сприяють також розв'язанню соціальних проблем у сільській місцевості, гарантії продовольчої та енергетичної безпеки країни. Доцільною є побудова моделі державного управління аграрними відносинами на основі раціоналізації аграрної політики із врахуванням можливих наслідків регуляторного впливу на стан еколого - економічної системи.
4. Стратегічною метою сучасної системи аграрного менеджменту має стати забезпечення сталого розвитку галузі, яке передбачає залучення інвестиційних ресурсів та ефективне залучення їх використання. Зокрема, інвестиційне забезпечення м'ясопереробних підприємств, підприємств тваринницької галузі, спрямоване на їх модернізацію шляхом впровадження енергоощадних технологій, сучасних способів виробництва продукції, логістики тощо.
Доцільно, для більш успішного використання економічного потенціалу м'ясного скотарства та м'ясопереробної промисловості, забезпечити реалізацію інвестиційних проектів за рахунок кооперації та інтеграції. З метою забезпечення потенційних інвесторів достовірною інформацією про стан підприємств аграрної галузі необхідно здійснювати їх комплексну мультимодульну діагностику.
5. З огляду на появу нових управлінських функцій обумовлених формуванням конкурентних умов господарювання, є необхідність у перегляді нормативів і норм, які слугують основою для розрахунку чисельності управлінських працівників сільськогосподарських підприємств. Актуальним у цьому зв'язку стає забезпечення державою проведення комплексу робіт, пов'язаних із встановленням фактичних витрат часу на виконання нових управлінських функцій, яке потребує творчої спрямованості. Визнання творчої компоненти особистості фахівців аграрної сфери дозволяє враховувати при їх підготовці емоційно - ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно – розвивальний аспекти професійно – творчої компетентності, що є вкрай важливим, в умовах формування економіки знань.
6. Для завоювання стійких конкурентних позицій вітчизняним підприємствам аграрного сектора економіки необхідно впроваджувати та сертифікувати системи менеджменту якості відповідно до стандартів ISO серії 90001. Орієнтація на якість, підвищення цінності продукції має стати основою, маркетингового управління в агробізнесі.
Маркетингові програми, що розробляються на підприємствах, мають сприяти налагодженню виробництва та збуту сільськогосподарської продукції відповідно до змін вимог споживачів та підтримці їх високої репутації.
Маркетингова підтримка аграрних підприємств може бути здійснена за рахунок створення системи оптових ринків, які сприяють зниженню трансакційних витрат для суб'єктів господарювання.
7. З метою подолання деструктивних чинників трансформації розвитку сільських територій необхідним вбачається формування і використання інструментарію економічного забезпечення розвитку інституціонального середовища аграрної сфери України, що дозволить у повному обсязі здійснити фінансування державних стратегій, програм, планів з метою підтримки доходів населення. Для відродження та розвитку сільських територій повинні бути створенні умови для повноцінної участі сільських громад у суспільному житті. Особливу увагу слід зосередити на техніко – технологічній, фінансовій і консалтинговій допомозі особистим селянським господарствам, які створюють бізнес – основу в сільській місцевості.
8. Практика багатьох українських підприємств свідчить про відсутність науково-обґрунтованої політики щодо управління запасами, що призводить до невиправдано великих витрат оборотних засобів або «заморожування» матеріальних цінностей. Така ситуація досить негативно впливає на фінансовий стан господарства, а в умовах ринкової економіки може бути згубною. Тому визначення оптимальних обсягів поставок запасів є вкрай необхідним. Для покращення управління оборотними засобами доречно провести визначення обґрунтованих строків та обсягів закупівлі матеріальних цінностей; регулювання запасів матеріальних цінностей, віддаючи перевагу найбільш необхідним у конкретному випадку, враховуючи їх споживчу привабливість; визначення показників оборотності основних груп запасів та їх усебічного аналізу з метою встановлення відповідності наявних запасів поточним потребам підприємства.
9. Для покращення кредитного забезпечення аграрних підприємств в посткризових умовах економічного простору доцільно здійснити наступні зміни: розробити пропозиції щодо удосконалення правового регулювання ринку кредитних послуг в аграрній сфері; при розробці нормативно-правових актів широко залучати науковців та громадські організації і об’єднання; при розробці пропозицій щодо державного бюджету зосереджувати увагу на пріоритетних напрямках розвитку аграрних підприємств і передбачити надання державної фінансової підтримки за 5-6 головними напрямами; розробляти та приймати умови, правила і процедури надання бюджетних коштів до початку бюджетного року з обов’язковою попередньою публікацією в засобах масової інформації для обговорення громадою; для своєчасності щорічного введення механізму кредитної субсидії визначити кінцевим терміном оприлюднення відповідних законодавчих актів не пізніше 20 грудня; сприяти розвитку кредитної кооперації, системи агрострахування; оціночній діяльності; провадити більш відкриту політику щодо розподілу бюджетних коштів; здійснювати розподіл бюджетних коштів за об’єктивними показниками; збільшити граничні обсяги фінансування за державними та регіональними програмами АПК до 5 відсотків коштів загального фонду державного бюджету; збільшити терміни дії державних програм до 5-10 років; розробити методики критеріїв оцінки ефективності використання бюджетних коштів за об’єктивними показниками із врахуванням специфіки галузі; проводити заходи щодо широкого застосування: лізингових операцій; факторингових операцій; форфейтування; векселів; проектного фінансування; постімпортного кредитування; предекспортного; прийняти заходи щодо розвитку кредитної кооперації; розробити механізми мікрокредитування; стимулювати розвиток агрострахування; сприяти створенню інформаційної бази кредитних послуг шляхом розвитку аграрного фінансового консалтингу, розробки інформаційних технологій для агропромислового комплексу по обслуговуванню капіталів. підвищити кредиту активність банків в аграрному секторі застосовуючи ринкові методи їх стимулювання податковими методами, застосуванням понижених норм відрахування до обов’язкових резервів, запровадження механізмів пільгового довгострокового рефінансування Національним банком України, Державною іпотечною установою, створення системи гарантування повернення сільськогосподарських кредитів тощо; створити умови для формування і функціонування гарантійних фінансово-кредитних установ; розробити процедури та технологію кредитування під заставу земель сільськогосподарського призначення, з реально діючим механізмом її вилучення у разі неповернення кредитів.
10. Серед першочергових заходів із удосконалення системи оподаткування суб’єктів агропромислового комплексу треба відзначити такі як:
- запровадження на законодавчому рівні єдиної, системної та концептуально обґрунтованої, багаторічної державної політики оподаткування в агропромисловому комплексі;
- запровадження диференційованого підходу до надання податкових пільг та субсидій виключно безпосереднім виробникам сільськогосподарської продукції, яка використовується для задоволення національних потреб та/або відправляється на експорт;
- звільнення від сплати ПДВ та частково податку на прибуток суб’єктів, які виробляють сільськогосподарську продукцію із застосуванням національних засобів виробництва без здійснення імпортних операцій та без залучення закордонних кредитних ресурсів;
- запровадження дієвої податкової підтримки монетарним способом за адресним принципом;
- створення реєстру власників та/або співвласників, у тому числі, але не обмежуючись керуючих та/або пов’язаних між собою осіб які вчинили правопорушення, що призвели до неотримання та/або недоотримання бюджетами усіх рівнів податкових надходжень і які в подальшому не матимуть змоги отримувати будь-які податкові та або бюджетні пільги.
- ліквідації будь-яких податкових преференцій суб’єктам господарювання за організаційно-правовою формою, оскільки такі види преференцій лише створюють законне підґрунтя для зловживання.
- встановлення єдиного принципу та підходу у наданні податкових пільг в залежності від об’ємів товарообороту господарюючих суб’єктів, ринків та сегментів збуту виробленої продукції та створеної додаткової вартості у кінцевому продукті виробництва.
 |
 |
 |
 |
З нагоди 35 річчя створення кафедри менеджменту були врученні заступником декана факультету економіки та менеджменту, к.с.-.г.н., доцентом Вакуленко Ю.В. Почесні грамоти:
Завідувачу кафедри менеджменту – доктору наук з державного управління, професору Лозинській Т.М.
Кандидату економічних наук, доценту Дорофєєву О.В.
Кандидату сільськогосподарських наук, доценту Паламарчуку Г.А.
Кандидату економічних наук, доценту Сердюк О.І.
Кандидату сільськогосподарських наук, доценту Тютюннику М.Г., професору кафедри бізнес-адміністрування та права
(завідувач кафедри організації підприємства і менеджменту з 1.07. 1995 по 1996 рр.)
У ході конференції учасники ознайомились з польсько-українською лабораторією «Енергозбереження та відновлювальних джерел енергії» у Полтавській державній аграрній академії.
 |
 |
 |
 |