Участь викладачів кафедри будівництва та професійної освіти у засіданні круглого столу «Математична освіта і технології в ХХІ столітті: наукові ідеї та механізми реалізації»

8 квітня 2024 року відбулося онлайн-засідання круглого столу «Математична освіта і технології в ХХІ столітті: наукові ідеї та механізми реалізації», організоване кафедрою математики, інформатики і методики навчання Університету Григорія Сковороди в Переяславі. До заходу долучилися викладачі кафедри будівництва та професійної освіти і студенти Полтавського державного аграрного університету. Онлайн-засідання відбулось у змішаному форматі з використанням засобів дистанційної освіти (ZOOM) у рамках договору про співпрацю між закладами освіти.

Актуальність події зумовлена тим фактом, що «…якість математичної підготовки молодого покоління – індикатор готовності суспільства до соціально-економічного розвитку, мобільності особистості в освоєнні та впровадженні сучасної техніки, нових технологій. Математична освіта – важлива складова загальноосвітньої підготовки» [1].

Мета засідання полягала у:
✓ розгляді актуальних методолого-теоретичних та організаційно-методичних проблем розвитку математичної освіти й оптимізації освітнього простору в умовах сьогодення;
✓ виробленні потрібних практичних навичок застосування інноваційних технологій навчання у процесі математичної підготовки фахівців педагогічних вишів;
✓ формуванні мотивації до самоосвіти та саморозвитку в інформаційному освітньому середовищі;
✓ формуванні академічної культури та нетолерантного ставлення до проявів академічного шахрайства.

Слід зазначити, що «…місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю у формуванні навчальних, соціальних, загальнокультурних і життєвих компетентностей, цінностей громадянського суспільства, в особистісному розвитку учнів з орієнтацією на продовження навчання, у формуванні креативності та критичного мислення, творчих здібностей» [1].

Математика – один із базових предметів загальної середньої й вищої освіти, який забезпечує успішне вивчення інших дисциплін, насамперед предметів природничо-наукового циклу. «…Кваліфіковані працівники зі знаннями основ природничо-математичних наук будуть конче потрібні країні й після війни. У промисловості, будівництві, розвитку технологій. Без математичних знань не обійдуться й найгуманітарніші гуманітарії…» [2].

Під час засідання перед аудиторією мали змогу виступити всі присутні із доповідями й повідомленнями щодо шляхів популяризації математики серед дітей, молоді та дорослих; мотивації та розвитку пізнавального інтересу до математики під час занять і в професійній діяльності. На особливу увагу заслуговують новітні технології навчання, серед яких STEM-освіта, та можливості інтеграції математики в освітньому процесі закладів загальної середньої й вищої освіти. Серед виступів окремо було відзначено доповіді про сучасні підходи до вивчення математики в умовах дистанційного та змішаного навчання, його стану, проблем і перспектив. Завдяки аналізу стану математичної освіти в Україні та світі – у минулому, сьогодні та в майбутньому – було виділено основні напрями й тенденції реформування.

Плідну роботу засідання було завершено окресленням перспектив подальшої співпраці.

У дописі використано матеріали:
1. КОНЦЕПЦІЯ МАТЕМАТИЧНОЇ ОСВІТИ 12-РІЧНОЇ ШКОЛИ

2. Війна з Росією: чому Україні потрібна математика