Мова – то сердце народу: гине мова –гине народ.
Іван Огієнко
21 лютого – Міжнародний день рідної мови, запроваджений у листопаді 1999 року на ХХХ сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності.
Рідна мова – мова, яку людина засвоює з раннього дитинства; мова, якою людина мислить.
Мова – це духовний скарб нації. Це не просто засіб людського спілкування, це те, що живе в наших серцях. Мова – це історія народу, його світогляд, інтелектуальний та духовний результат розвитку.
Без мови та самобутньої культури немає народу. Збереження мови залежить від кожного з нас, є нашим обов'язком, своєрідним внеском у збереження національної культурної спадщини.
Рідну мову можна вивчати й на творах українських письменників. Велику літературну спадщину залишила нам видатна письменниця – Леся Українка, яка народилася 25 лютого 1871 року. Вона писала в різних жанрах. Це і поезія, і лірика, і епос, і драми, і проза, і публіцистика. Леся Українка працювала в галузі фольклористики і активно долучалася до процесів українського національного відродження.
До цих пам'ятних дат співробітники бібліотеки підготували тематичну виставку «Рідна мова», на якій представлено розмаїття мовознавчих видань, словників, довідників; творів Лесі Українки та публіцистичних статей у періодиці, які присвячені її життю та творчості.
