Мінування російськими загарбниками об’єктів інфраструктури та територій сільськогосподарського призначення становить загрозу людським життям, призводить до руйнування будівель і споруд, завдає значних збитків економіці нашої держави.
Спеціалізованим службам і аграрним підприємствам важливо володіти інформацією про те, які площі є безпечними, де низький рівень забруднення і де можливе ведення господарських дій із захисними заходами.
На думку закордонних експертів, якщо забруднено, наприклад, 25 000 км2 територій, то для їх очищення необхідно близько 10 млн людино-днів.
Головними викликами сьогодення є великі площі так званого забруднення – ті території, де залишається надзвичайно велика кількість вибухонебезпечних предметів (ВНП) та мін. Тому виникає ряд першочергових завдань, які необхідно невідкладно реалізувати:
– створення реєстру «забруднених» площ і їх класифікація за ступенем небезпеки із застосовуванням різних технологій виявлення ВНП і мін;
– створення цифрових мап зазначених територій у 3D-форматі;
– визначення безпечних зон для ведення сільськогосподарської діяльності;
– планування заходів із розмінування з урахуванням дефіциту операторів і відповідного обладнання.
Надалі на підставі отриманих результатів моніторингу стану територій адміністрації можуть планувати відповідні заходи з розмінування на площах із середнім і високим рівнем розмінування.
Тому свій внесок у боротьбу з ворогом зробили й учені нашого університету. Авторський колектив науковців Полтавського державного аграрного університету отримав патент на корисну модель «Спосіб дистанційного пошуку та виявлення вибухонебезпечних предметів і мін».
У розробленні способу дистанційного пошуку та виявлення вибухонебезпечних предметів, мін і підготовці заявки для отримання патенту на корисну модель брали участь Ігор Слюсарь, к. т. н., доцент, доцент кафедри інформаційних систем та технологій, Вадим Слюсар, д. т. н., професор, професор кафедри інформаційних систем та технологій, Юрій Уткін, к. т. н., доцент, завідувач кафедри інформаційних систем та технологій, Олена Копішинська, к. ф.-м. н., доцентка, професорка кафедри інформаційних систем та технологій, та Олег Іванов, к. т. н., доцент, доцент кафедри будівництва та професійної освіти.
Основою цього колективу є представники команди Центру впровадження Індустрії 4.0 ПДАУ, який продовжує пошук і впровадження інноваційних рішень у сфері Industry 4.0.
З огляду на ризики та труднощі ручного розмінування і жорсткі вимоги до надійності виявлення та знешкодження мін є трудомістким і високовартісним процесом. До того ж на зусилля з розчищення впливають кліматичні умови та/або складний рельєф місцевості. Щоб знизити вплив вказаних чинників, можна використовувати для дистанційного пошуку та детонації ВНП і мін безпілотний апарат (дрон).
Сутність патенту полягає в тому, що для дистанційного пошуку та виявлення ВНП і мін використовується нелінійний радар (детектор нелінійних переходів – Non Linear Junction Detector, NLJD). Завдяки цьому значно розширюється номенклатура небезпечних об'єктів, які можуть бути виявлені.
Завдяки максимальній відмові від спеціально розроблених технічних рішень та оснащення дрона нелінійним радаром керування безпілотним апаратом здійснюється дистанційно за допомогою технологій бездротових комунікацій.
Як БПЛА запропоновано використовувати дрони серійного виробництва сільськогосподарського призначення (наприклад, для обприскування) та працювати з наявними RTK-системами, що підвищує точність позиціювання до 2 см.
А з нелінійних радарів науковці обрали, зважаючи на характеристики, моделі марки ORION (Non-Linear Junction Detector ORION® 2.4 HX та NJE-4000 ORION The Hunter).
З метою спільної роботи з наявними ручними пристроями для пошуку та виявлення ВНП і мін дрон оснащується відповідним кріпленням. Для збільшення часу роботи сенсорів дрон укомплектовується додатковим акумулятором електроживлення, при цьому можуть використовуватись штатні мультиспектральні камери сільськогосподарського дрона.
З метою подальшої апробації запропонованого способу знешкодження 20 жовтня 2022 року в Полтавському державному аграрному університеті відбулася нарада робочої групи Центру 4.0, яка сформована для реалізації проєкту дистанційного пошуку та детонації ВНП і мін.
Підтвердження актуальності проєкту та шляхи його впровадження вирішувались на робочому засіданні Центру впровадження Індустрія 4.0 за участі заступника директора Департаменту агропромислового розвитку Полтавської обласної військової адміністрації Віктора Скриля, першого проректора ПДАУ Олександра Галича і директорки навчально-наукового інституту економіки, управління, права та інформаційних технологій Алли Світличної.
Презентацію способу дистанційного пошуку та виявлення ВНП і мін представив доцент кафедри інформаційних систем та технологій Ігор Слюсарь. Обговоривши подальші кроки, присутні прийняли рішення звернутися до органів місцевого самоврядування та приватних компаній, які можуть сприяти залученню до реалізації цього проєкту БПЛА, пристроїв та обладнання для пошуку ВНП і мін.