Від берега до берега...

Здається я від берега, - Від тебе відпливаю, І всі твої земні гріхи Тобі я відпускаю. Не клич мене тепер здаля, Не обіцяй, чого не буде. У вирі плинного життя - Колись мене забудеш. Приспів: А спогади приходять знов у снах. Чому ж кохання гіркота Зосталась на вустах? А спогади приходять, як зима. Від берега - до берега Місточка вже нема. Лишилась вже від берега Якась тоненька смуга. На воду сивий ліг туман, Немов на душу туга. У човнику надій і мрій Пливу від тебе я все далі. Між нами тільки спогади В полоні у печалі. Приспів.