Горіла свічка воскова... | 
           
          
            |   | 
            Горіла свічка воскова;  
              Мов 
              зіроньки світились очі.  
              Та 
              згасла свічка опівночі,  
              А я все 
              слухала твої слова. 
               
              
  | 
              | 
           
          
            |   | 
           
          
            
              Люблю тебе —  
              Без меж і краю... 
              Така щаслива, дивна мить.  
              Тебе я ніжно обіймаю;  
              Душа так солодко горить.  
              А нічка тане — вже час світання.  
              В саду співають солов'ї.  
              О, не згасай моє кохання;  
              О, не забудь слова мої.  
                              | 
              | 
           
          
            |   | 
           
          
            Згоріла свічка воскова.  
              Літа минули за літами.  
              Та раптом — донесло вітрами —  
              І чую знову я твої слова.  
               | 
              | 
           
          
            |   | 
           
          
            |   | 
            
              Люблю тебе —  
              Без меж і краю...  
              Така щаслива, дивна мить.  
              Тебе я ніжно обіймаю;  
              Душа так солодко горить.  
              А нічка тане — вже час світання.  
              В саду співають солов'ї.  
              О, не згасай моє кохання;  
              О, не забудь слова мої.  
              | 
              | 
           
         
          
       
             |