Як жаль мені... | 
           
          
            |   | 
             Вже вечір зоряний настав,  
              І лине музика кохання.  
              Ім'я твоє знов на вустах —  
              Не дасть заснути до світання.  
                 | 
              | 
           
          
             | 
           
          
            
              Тепло надій  
              Так серце зігріває, —  
              Хоча на мить...  
              Хоча на мить.  
              | 
               | 
           
          
              
            І я не можу ще збагнуть, —  
            Як цвіт весняний міг зів'яти, —  
            Як можна все навік забуть  
            І знову іншу покохати.  
               | 
             | 
           
          
            |   | 
            
              Ой, чом же, чом  
              В коханні так буває?  
              Скажіть мені...  
              Скажіть мені.  
                
              | 
               | 
           
          
            |   | 
            А може й ти мене згадав,  
              Ту зустріч, що була остання...  
              Так чом же ти не дописав  
              До музики слова кохання?  
                             | 
              | 
           
          
            |   | 
            
              Як жаль мені,  
              Що мрія обірвалась,  
              Як та струна...  
              Як та струна...  
              | 
               | 
           
          
            |   | 
              | 
           
         
          
       
             |